ВМО́ТУВАТИСЯ (УМО́ТУВАТИСЯ)

ВМО́ТУВАТИСЯ (УМО́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВМОТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Замотуватися в що-небудь. Він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином у бинт (Довж., І, 1958, 300); Пішов до тітки — вмотавсь в намітки (Номис, 1864, № 9392); Попадя умоталась у ризи, а піп укрився рясою, та й поснули (Україна.., І, 1960, 155). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 708.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВМОЧА́ТИ 1 (УМОЧА́ТИ) →← ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ)

T: 171